Научен симпозиум с международно участие на тема: „България и Украйна – култура на преломите ( XIX – XXI век )

Институт за литература. Posted in Събития | . Посещения: 429

1011_poster.jpg 1011_poster.jpg
1011_poster.jpg
1011_poster.jpg
Афиш
Изтегляне
Програма
Изтегляне
Програма
Изтегляне
Facebook
Фейсбук събитие

БЪЛГАРСКА АКАДЕМИЯ НА НАУКИТЕ
ИНСТИТУТ ЗА ЛИТЕРАТУРА

София 1113, бул. “Шипченски проход” № 52, бл. 17, ет. VII-VIII
Тел. (00 359 2) 979 29 90; Тел./Факс 971 70 56;
E-mail: Този имейл адрес е защитен от спам ботове. Трябва да имате пусната JavaScript поддръжка, за да го видите.

Институт за литература при БАН
СУ „Св. Климент Охридски“
Столична библиотека
Под почетното председателство на Посолството на Украйна в Република България

П О К А Н А

За научен симпозиум с международно участие на тема:
„България и Украйна – култура на преломите ( XIX – XXI век )»
(8 – 11 май 2019 г., София
Столична библиотека (Американски център)

Провеждането на научния симпозиум с международно участие на тема: „България и Украйна – култура на преломите (XIX-XXI век)“ е финансирано от Фонд „Научни изследвания“ към Министерство на образованието на Република България като научно събитие по проект „България и Украйна – култура на преломите (XIX-XXI век)“ към Фонд „Научни изследвания” МОН, договор № ДН 10/4 от 15.12. 2016.

Научният симпозиум е част от втория етап на работата по проекта и предвижда няколко научни събития по темата:

  • Представяне на концепцията на научния проект, работата по него и разговор по изкуството на превода в «Къщата за литература и превод», София на 8.05.2019 г.
  • Откриване и провеждане на симпозиума в Столичната библиотека (Американски център) на 9-10.05.2019 г.
  • Представяне на антологиите на българския и на украинския поетически авангард в Пловдивски университет „Паисий Хилендарски“, дискусия и театрален спектакъл „Поезията на авангардите“ с участието на студенти по актьорско майсторство към ПУ „Паисий Хилендарски“ на 11.05.2019 г.

Научният симпозиум предлага следните тематични полета на работа:

  • Възраждане – първи години на новата българска и украинска литература (излизане от нормативното и вървене към индивидуалното);
    Трудно е да бъдат сравнявани късните Възраждания на различни национални култури, но все пак в панела „ Възраждане“ ще се търсят сходни типологии – границата на преминаване от един свързан преди всичко с църковната практика език към литература, създавана на жив, търсещ своята нормативност език. Една от хипотезите за общност на процесите в украинската и българска литература е в това, че през този късен възрожденски период се създават жанрови образци, литературата желае да докаже възможностите на нормативизиращия се и развиващ се език , именно чрез постиженията в разплъстяващата се жанрова система.
  • Краевековие XIX – XX в. ( културна емиграция, периодика,украински емигранти в българските списания и български в украинската периодика);
    Краевековието на междата на XIX и XX в. е силно време в стремежите на българската и на украинската интелигенция към еманципация от утилитарно-политическото, към стремеж за предлагане и налагане на “своя дневен ред „ за цялото обществото. Това е великото време на персоналистическите осъществявания в литературата, публицистиката, изкуствата, време на създаване на писателските публични личности. Големият пример в българската литература е битието на кръга Мисъл, но и на редица други , обособили се в публичността, фигури.
  • Литературата на късните модернизми и авангарди в българската и в украинската литература, изкуство и култура.
    20-те и 30-те години на ХХ в. са епоха на големи преломи във всички европейски култури. Това са годините на учестеното редуване на късните модернизми – след символизма, от експресионизма натам. В това отношение украинската литература има ясно обособен поетически авангард, добил литературноисторическо име още в епохата си. В българската литература това не се случва така отчетливо. Тук по-скоро можем да говорим за авангардистични тенденции, които едва сега осмисляме и в литературноисторически план. Но при всички случаи тази епоха действително е преломна и следите от авангардистичния радикализъм се усещат и в следващото десетилетия.
  • Алтернативната литература срещу соцреалистичните норми и догми в българската и в украинска култура;
    И за българите, и за украинците литературата се оказва това поле на политически противопоставяния, които бележат особено 60-те, 70-те и 80-те години на ХХ век. Алтернативното осъществяване в литературата се възприема от блюстителите на соц.режима като покушение към основополагащи норми не само на соц. реализма, но и на самото живеене в духа на комунистическата идеология и практика. Естествено и в рамките на самата соцреалистическа литература също се откриват високи художествени постижения – дори и когато литературните текстове са поразени от нормативност и идеологическа фразеология.
  • Постмодерните преломи в българската и украинска литература, език, изкуство и култура.
    Наред с всички други драми след падането на комунистическата система, след рухването на Берлинската стена, след разпадането на социалистическия лагер, полето на литературата бе разтърсено от мощния прелом, осъществяван повсеместно от постмодерното литературно и философско мислене. И украинската, и българската литература имат в това отношение своите високи образци. Писатели като Юрий Андрухович и Георги Господинов вече се мислят като нови класици, но те съвсем не са единични фигури и в поезията, и в белетристиката, и в есеистиката, и в документалистиката. Постмодерното се разгърна и наложи дори и при по –традиционни автори - като форми на съграждане на художествения .текст с използване на пастиша, колажа, пародията, с обговаряне на реални персонажи от публистичността, с мистификационно разиграване на фигури от миналото – чрез въвличането им в необичайни съвременни ситуации и прочие, и прочие. Вероятно и в украинската литература пристъпът на постмодерното в някаква степен вече е овладян от по-класическите форми на писане ( така, както преди това се бе случило и при късните модернизми с туширането на авангардисткото). Но може би точно сега е времето постмодерните преломи да бъдат осмислени литературноисторически.

Цели на научния симпозиум: в рамките на един доминиращ компаративистичен подход да бъдат четени и интерпретирани различни ключови събития и преломни процеси в развитието на българската и украинската литература, език и култура, които като малки и периферни литератури в Европа имат сходни пътища на развитие и утвърждаване. Важно е да се откроят „ общите спирки“ във вековния диалог между двете култури, сходните естетически посоки, стилове и процеси, които протичат в тях и завихрят различни по интензивност и значимост пресичания и разминавания. Идеята на научния симпозиум е да предложи литературноисторическа и лингвистична интерпретация на най-важните периоди (взаимодействието между двете литератури през Възраждането, световните войни, емиграционните вълни и в двете страни, модернизма, постмодернизма и съвременната литература), както и анализ и преосмисляне на най-острите и дискутирани въпроси от историята на българската и украинска култура, литературни контакти и взаимоотношения от гледна точка на съвременния мултикултурален диалог. С оглед на това съществена цел на научния симпозиум е да се покаже как националните различия създават хибридни пространства, в които културните процеси и идентичности в двете страни запазват своята национална специфика.

Работни езици: български, украински;

Възможност за презентации

Заявка за участие и резюме в рамките на 900 знака на съответния език и на английски език – до 10.04. 2019 г. за отпечатването им в брошура, която ще бъде раздадена на участниците в симпозиума.

Отговор от организаторите за приемане на заявката и потвърждаване на участието в симпозиума – до 20.04.2019 г.

За отпечатване – текстовете да бъдат представени до 30.06.2019г.

Контакти за изпращане на материалите:

Мариета Иванова-Гиргинова
Този имейл адрес е защитен от спам ботове. Трябва да имате пусната JavaScript поддръжка, за да го видите.
Мария Йоанна Василева
Този имейл адрес е защитен от спам ботове. Трябва да имате пусната JavaScript поддръжка, за да го видите.
Лилия Желева
Този имейл адрес е защитен от спам ботове. Трябва да имате пусната JavaScript поддръжка, за да го видите.

Организационен комитет:

  • Мариета Иванова-Гиргинова
  • Елка Трайкова
  • Михаил Неделчев
  • Райна Камберова
  • Владимир Колев
  • Мария –Йоанна Василева
  • Лилия Желева

БОЛГАРСЬКА АКАДЕМІЯ НАУК
ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ

Софія 1113, бульвар “Шипченски проход” № 52, буд. 17, пов. VII-VIII
Тел. (00 359 2) 979 29 90; Тел./Факс 971 70 56;
E-mail: Този имейл адрес е защитен от спам ботове. Трябва да имате пусната JavaScript поддръжка, за да го видите.

Інститут літератури Болгарської академії наук
Софійський університет ім. св. Климента Охридського
Столична бібліотека
Під почесним головуванням Посольства України в Республіці Болгарія

З А П Р О Ш Е Н Н Я

На науковий симпозіум з міжнародною участю на тему:
«Болгарія й Україна – культура зламів (XIX – XXI століття)»
(8-го – 11-го травня 2019 року, Софія
Столична бібліотека (Американский центр)

Здійснювання наукового симпозіуму з міжнародною участю на тему: «Болгарія й Україна – культура зламів (XIX–XXI століття)» фінансовано Фондом «Наукові дослідження» Міністерства освіти та науки Республіки Болгарія як наукова подія в межах проекту «Болгарія й Україна – культура зламів (XIX–XXI століття)» Фонду «Наукові дослідження» МОН, договір № ДН 10/4 від 15.12.2016.

Науковий симпозіум є частиною з другого етапу роботи проекту і передбачає декілька подій:

  • Презентація концепції наукового проекту та роботи над ним в «Дому для літератури та перекладу», Софія 8.05.2019 р.
  • Відкривання та проводження симпозіуму в Столичній бібліотеці (Американському центрі), 9–10.05.2019 р.
  • Презентація антологій болгарського та українського поетичних авангардів в Пловдивському університеті ім. Паїсія Хілендарського, дискусія і театральний спектакль «Поезія авангардів» з участю студентів акторської майстерності в Пловдивському університеті ім. Паїсія Хілендарського 10-го травня 2019 р.

Науковий симпозіум пропонує наступні тематичні обрії роботи:

  • Відродження – перші роки нової болгарської й української літератур (вихід з нормативного і стремління до персонального);
    Порівнювати пізні Відродження різних національних культур важка річ, але все ж таки в секції «Відродження» шукатимуться близькі типології – границю переходу з одної мови, яка пов’язується передусім з церковною практикою, до літератури, написана живою мовою, яка намагається знайти свою нормативність. Одною з гіпотез про спільність процесів в українській і болгарській літературах є обставина, що в цьому пізньому періоді Відродження створюються жанрові зразки, література бажає доказати можливості мови, яка установлюється і розвивається саме завдяки досягненням у розшаровуванні жанрової системи.
  • Кінець XIX – початок XX ст. (культурна еміграція, періодика, українські емігранти в болгарських та болгарські емігранти в українських періодичних виданнях);
    Період на границі XIX і XX ст. – значимий час щодо стремлінь болгарської й української інтелігенцій до емансипації від утилітарного-політичного, до стремління пропонувати й утвердити «свій порядок денний» для усього суспільства. Це значний час персоналістичних реалізацій в літературі, публіцистиці, мистецтвах, час здійснення письменницьких публічних осіб. Великий приклад в болгарській літературі – буття кола Мисл, але й багатьох інших фігур, які виокремились серед прилюдності.
  • Література пізніших модернізмів й авангардів в болгарській та в українській літературах, мистецтвах та культурах;
    20-і та 30-і роки ХХ ст. позначають епоху великих зламів в усіх європейських культурах. Це роки частого змінення пізніх модернізмів – після символізму, від експресіонізму. У цьому відношенні в українській літературі є виразно відокремлений авангард, який добув літературноісторичне ім’я ще в своїй епосі. В болгарській літературі це не відбувається так чітко. Тут скоріше можна говорити про авангардні тенденції, які аж тепер осмислюємо й в літературноісторичному плані. Але у кожному випадку ця епоха дійсно зламна і сліди авангардного радикалізму відчуваються й у наступних десятиліттях.
  • Альтернативна література проти соцреалістичних норм та догм в болгарській та українській культурах;
    І для болгар, і для українців література виявляється тим ґрунтом для політичних протиставлень, які відзначають особливо 60-і, 70-ті та 80-ті роки ХХ ст. Охоронці соцрежиму приймають альтернативне здійснення в літературі як скошування основних норм не тільки соціалістичного реалізму, але й самого життя в дусі комуністичної ідеології й практики. Певна річ, і в межах самої соцреалістиної літератури можна також знайти високі художні досягнення – навіть коли літературні тексти вражені нормативністю й ідеологічною фразеологією.
  • Постмодерні злами в болгарських та українських літературах, мовах, мистецтвах та культурах.
    Разом з всіма іншими драмами після падіння комуністичної системи, після зруйнування Берлінського муру, після розпаду соціалістичного табору, поле літератури було уражено могутнім зламом, здійснюваний повсюдно постмодерною літературною і філософською думкою. І українська, і болгарська література мають свої високі зразки в цьому відношенні. Письменників як Юрія Андруховича і Георгія Господинова уже вважають за нових класиків, але вони зовсім не єдині фігури в поезії, в белетристиці, в есеїстиці, документалістиці. Постмодерне розгорнулось і утвердилось навіть у більш традиційних авторів – як форми створювання художнього тексту з використанням пастишу, колажу, пародії, з обговоренням реальних публічних персонажів, з містифікаторським розігранням фігур з минулого – через їхнє вволікання у незвичайні сучасні ситуації і т.д., і т.д. Ймовірно й в українській літературі приступ постмодерного в якомусь ступені вже утихомирений більш класичними формами писання (подібно до ситуації пізніх модернізмів, які потушили авангардне). Але напевно саме сьогодні настав час, коли постмодерні злами будуть осмисленими літературноісторично.

Мета наукового симпозіуму: в межах одного домінуючого компаративістичного підходу ознайомитися й інтерпретувати різноманітні ключові події та зламні процеси у розвитку болгарської та української літератур, мов та культур, які, будучи маленькими і периферними в Європі, мають спільні шляхи розвитку та встановлення. Важливо підкреслити спільні зупинки у віковому діалозі між двома культурами, схожі естетичні напрямки, стилі та процеси, які відбуваються в них і вихряться різні за інтенсивність та значність перехрещення і розходження. Ідея наукового симпозіуму – запропонувати літературноісторичну і лінгвістичну інтерпретацію найважливіших періодів (взаємовідношення між двома літературами під час Відродження, світових війн, еміграційних хвиль в обох країнах, модернізму, постмодернізму та сучасної літератури), а також аналізувати та переосмислити найгостріших та надискусивніших питань з історії болгарської та української культур, з літературних контактів та взаємодій з точки зору сучасного мультикультурного діалогу. З огляду на це суттєва мета наукового симпозіуму – показати яким чином національні різності будують гібридні простори, в яких культурні процеси й ідентичності в обох країнах зберігають свою національну специфіку.

Робітні мови: болгарська, українська;

Можливість для презентації

Заява про участь і резюме: до 900 знаків відповідною та англійською мовами – до 10.04.2019 р. для їх видання в брошурі, яка роздаватиметься учасникам симпозіуму.

Відповідь організаторів щодо приймання заяви та підтвердження участі в симпозіумі – до 20.04.2019 р.

До друку: термін передавання статей до 30.06.2019 р.

Контакти для надсилання матеріалів:

Марієта Іванова-Гіргінова
Този имейл адрес е защитен от спам ботове. Трябва да имате пусната JavaScript поддръжка, за да го видите.
Марія–Йоанна Василева
Този имейл адрес е защитен от спам ботове. Трябва да имате пусната JavaScript поддръжка, за да го видите.
Лілія Желева
Този имейл адрес е защитен от спам ботове. Трябва да имате пусната JavaScript поддръжка, за да го видите.

Організаційний комітет:

  • Марієта Іванова-Гіргінова
  • Елка Трайкова
  • Михаїл Неделчев
  • Райна Камберова
  • Владімір Колев
  • Марія –Йоанна Василева
  • Лілія Желева
pismo_posolstvo_ua.jpg

Контакти Contacts

Институт за литература
Българска академия на науките
  • България
  • 1113
  • София
  • бул. „Шипченски проход” 52, бл. 17
  • Тел. +359 2 971-70-56
  • Факс +359 2 971-70-56
  • e-mail: Този имейл адрес е защитен от спам ботове. Трябва да имате пусната JavaScript поддръжка, за да го видите.